Досвід роботи

  Уранці, коли пробуджуєшся, спитай себе: «Що я маю зробити?»

Увечері, перше ніж заснути: «Що я зробив?»

  Піфагор

На важливу роль педагогічного досвіду вказували Костянтин Дмитрович Ушинський, Антон Семенович Макаренко, Василь Олександрович Сухомлинський.

К.Д.Ушинський, зокрема, виділяє таке поняття як педагогічна досвідченість, під якою він розуміє факти виховання, пережиті вчителем. Ці факти «повинні зробити вплив на розум вихователя, класифікуватися в ньому за своїми характерними особливостями, узагальнюватися, стати думкою, і вже ця думка, а не сам факт зробиться правилом виховної діяльності вчителя».

      В.О.Сухомлинський писав: «Досвід уявляється мені садом квітучих троянд. Ось нам треба пересадити цей квітучий кущ із саду на своє поле. Що для цього треба зробити? Насамперед вивчити  ґрунт свого поля, додати те, чого в ньому не вистачає. Підготувати цей ґрунт, потім уже пересаджувати. Але як? Разом з ґрунтом, не оголюючи коренів».

Професія педагога – одна з головних у сучасному світі. Від його зусиль, майстерності та компетенції залежить майбутнє суспільства. Педагог – це людина, яка більшу частину свого життя займається вихованням та навчанням. Якщо зупинити процес навчання, то нові покоління не отримають знань, які потрібні для підтримки культурного, економічного і соціального прогресу.

Педагог - універсальна особистість. Це і вихователь, класний керівник, і психолог, і соціальний педагог, і педагог-організатор. Це нитка, яка зв'язує в одне ціле дитину, вчителя, батьків, громадськість.

«...Це особа, яка за дорученням народу має повсякденний доступ до найдорожчого народного багатства - душі, розуму, почуттів дітей, підлітків і юнаків...» - писав Василь Сухомлинський.

Саме тому, працюючи вихователем та класним керівником в КЗ КОР "Київському обласному ліцеї-інтернаті фізичної культури і спорту", основним завданням вважаю – максимальний розвиток кожної дитини, збереження її неповторності, розкриття її потенційних талантів та   створення умов для всебічного та гармонійного розвитку особистості.

Спираючись на досягнення сучасної педагогічної науки, шукаю такі підходи у вихованні, які б відповідали потребам у розвитку компетентної особистості, були б спрямовані на прищеплення найкращих якостей і цінностей.

Всю систему виховної роботи в групі спрямовую на вивчення потенціалу особистості ліцеїста, створення сприятливих умов для розвитку кожного з них.

Свою роботу з навчальною групою завжди розпочинаю з ознайомлення з особовими справами ліцеїстів, вивчення сім’ї, індивідуальних особливостей кожного вихованця. Мене цікавлять не лише питання навчання та ставлення до нього, спортивні досягнення,  а й рівень вихованості ліцеїста, його розуміння життя, ставлення до своїх батьків, друзів, старших, так як успіх виховної роботи класного керівника багато в чому залежить від глибокого проникнення у внутрішній світ дітей, від розуміння їхніх переживань та мотивів поведінки. Тому вивчити, чим живе дитина, які його інтереси й нахили, особливості волі й риси характеру, - це означає знайти правильний шлях до серця, використати найдоцільніші методи педагогічного впливу. І, знаючи особливості вихованців, їх інтереси, рівень вихованості, мені легше скласти цілеспрямований і дієвий план виховної роботи з групою.

У своїй практичній діяльності керуюся державними нормативно – правовими документами, що сьогодні існують в освіті, планом роботи вихователя та класного керівника, річним планом та розробленою мною програмою виховної роботи з ліцеїстами «Майстерня успіху». Дана програма розрахована на два роки і призначена для організації виховної роботи з ліцеїстами І – ІІ курсів. Змістом програми передбачено залучення вихованців до різних видів діяльності та створення умов для всебічного зростання особистості.

Вивчення особистості відбувається постійно: під час щоденного спілкування з дітьми, проведення виховних годин та відкритих заходів, за допомогою діагностичної роботи, співбесід з батьками, викладачами та вчителями з видів спорту.

         Виховна година  – це форма спілкування класного керівника з ліцеїстами, це розмова «по душам», це корисна інформація, необхідна вихованцям для майбутнього дорослого життя, яку не можна у повній мірі отримати на уроках, це збір колективу для вироблення плану участі групи в загальноліцейських заходах.

Таким чином, на виховних годинах привчаю вихованців вбачати за своїми діями та вчинками їх місце в колективі, розвиваю у них здатність  до  осмислення  життєвих явищ, усвідомлювати соціальну спрямованість своєї життєдіяльності.

Тематика виховних годин досить різноманітна, й отже, не існує меж для педагогічної творчості. Також неможливо заздалегідь передбачити всі проблеми в групі і включити їх обговорення до плану виховної роботи, що приносить у проведення виховної години завжди елемент новизни, непередбачуваності.

Метою виховних годин вбачаю формування чітко визначеного ставлення вихованців до об'єктів та явищ оточуючого світу, загальнолюдських цінностей, а також розвиток моральних, етичних, трудових, естетичних, науково-пізнавальних, світоглядних поглядів, умінь та навичок спілкування, доцільної поведінки у різних життєвих ситуаціях.

Задля досягнення конкретної виховної мети, використовую  різні форми проведення виховних годин, чергую й впроваджую  найрізноманітніші методи виховання. Найчастіше це: години спілкування, вікторини, тренінгові заняття, бесіди, свята тощо.

При плануванні та обранні теми, змісту та доцільної методики проведення класних годин враховую: пріоритетні напрямки виховної роботи в сучасних умовах; рівень розвитку ліцеїстів, їх вікові та психологічні особливості; захоплення, інтереси, потреби вихованців та їх батьків; необхідність засвоєння ліцеїстами духовних надбань рідного народу – мови, культури, традицій, звичаїв тощо.

       Повніше зрозуміти і вивчити індивідуальність кожного ліцеїста допомагають діагностичні методики: «Визначення рівня вихованості ліцеїстів», «Визначення творчих здібностей ліцеїстів», «Соціометрична діагностика» та інші.

Таким чином, за допомогою діагностичних методик вивчення виховної діяльності ліцеїстів, маю змогу складати комплексну характеристику групи, здійснювати особистісно-орієнтовану педагогічну взаємодію, готувати підґрунтя для виховної діяльності на наступні роки.

Згуртуванню ліцеїстів групи в єдиний дружній колектив сприяє робота з організації учнівського самоврядування. Через діюче самоврядування ліцеїсти мають можливість розвивати свої організаторські здібності, почуття відповідальності, ініціативи. Залучаючи дітей до участі в різноманітних громадсько-корисних справах, намагаюся сприяти розвитку в них громадської активності, привчати їх до дотримання режиму, єдності педагогічних вимог до ліцеїстів з боку вихователів, вчителів та батьків.

         Виховна робота класного керівника включає в себе також роботу з батьками. Систематично використовую колективні та індивідуальні бесіди, зустрічі за «круглим столом», тренінгові заняття, семінари-практикуми тощо. Під час проведення батьківського всеобучу знайомлю батьків з новинками педагогічної літератури для батьків з проблем родинної та батьківської педагогіки, пропоную до розгляду педагогічні ситуації, які допомогли б батькам розв'язувати родинні конфлікти, що можуть виникати під час спілкування дітей з батьками.

Мій обов’язок, як класного керівника та вихователя  - тісна співпраця з викладачами та вчителями з видів спорту.

       Антон Семенович Макаренко справедливо зазначав, що «Жоден вихователь не має права працювати один. У класі повинен діяти колектив педагогів з єдиними вимогами до учнів, з індивідуальним підходом до них».

Я постійно зустрічаюся з учителями, обговорюю виконання єдиних вимог, якість знань і стан дисципліни. Постійно цікавлюся спортивними досягненнями своїх вихованців, відвідую місцеві змагання та відкриті уроки у довіреній мені групі, звертаюсь за допомогою та порадою до викладачів та вчителів з видів спорту.

Моє завдання — організовувати цю діяльність, що дозволяє повніше здійснювати виховні функції.

      Будучи керівником творчої групи вихователів «Формування у ліцеїстів навичок культури поведінки та засад здорового способу життя», сприяю формуванню у ліцеїстів понять щодо здорового способу життя, вихованню бережливого ставлення до навколишнього середовища та прагнення займати активну життєву позицію.

     З метою згуртування колективу, зайнятості ліцеїстів у позаурочний час, розвитку їх творчих здібностей, в гуртожитку організовано роботу Клубу вихідного дня, в рамках якого проводжу різноманітні за змістом та формою заходи: тренінгові заняття, вікторини, екскурсії, свята, години спілкування та ін.

      Сучасний педагог має бути готовим до змін, що відбуваються в системі освіти, здатним сміливо приймати педагогічні рішення, виявляти ініціативу, творчість. Немає сумніву, що проблему ефективності, результативності педагогічного процесу можна розв'язати лише за умови забезпечення високої компетентності та професійної майстерності кожного педагога, його здатності до інноваційної діяльності.

      В цьому питанні мені допомагає самоосвіта та методична комісія вихователів та класних керівників, де кожен з нас має можливість під час проведення семінарів-практикумів, «круглих столів»  збагатити свої знання, уміння й навички та проявити себе творчим педагогом.

Хорошим класним керівником та вихователем стати нелегко. Проте ним може стати кожен, хто при наявності високих моральних якостей наполегливо працює над собою, сумлінно ставиться до дорученої йому справи.